Портфоліо роботи методичного об'єднання Новожеланівської спеціальної  школи №39 Донецької обласної ради .

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                                             «

                                                                   с. Новожеланне 2021

Зміст:

 

Розділ 1:  Загальні положення:

 

 1.1.Положення про методичне об’єднання

 1.2.Положення про керівника методичного об'єднання

                              1.3.Про календарне планування

 

.          Паспорт МО

Розділ 2:

   2. План роботи методичного об'єднання

                   2.1.Робота членів методичного об'днання над методичною проблемою

 2.2. Плани роботи методичного об’єднання вчителів-предметників між засіданнями

  2.3.  План  засідань методичного об'єднання на 2021 – 2022 н.р.

                    2.4.  Пам’ятка керівнику методичного об’єднання

Розділ 3:

 

3.1. Перспективний план курсової перепідготовки та атестації

3.3.Проведення предметних тижнів.

3.4. Відомості про вчителів.

                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                Положення

про шкільне методичне об'єднання  Новожеланівської спеціальної школи №39 Донецької обласної ради

                  

 

 

            

 

                              

 

 

 

                                                                      

                                                              

 

 

 

                              "Якість - це колективна відповідальність"

                                                                                         Едвардс Демінг

 

 

                                                                                                                     Затверджую: 

                                                                                                                         Директор школи №39

                                                                                                                        _____________________Кухтіна Р.М.                                                                                                                                                                           

                                                                                                                                      

 

1.                                                 Загальні положення

1.1. Методичне об’єднання вчителів-предметників (ШМО) – це структурний підрозділ методичної служби школи, одна з форм методичної роботи, яка сприяє

підвищенню рівня фахової майстерності педагогів.

1.2. ШМО створюється за наявності не менше трьох учителів, які викладають навчальні предмети в старших класах. Можливе створення циклових предметних ШМО .

1.3. Керівництво роботою ШМО здійснює голова, який обирається членами МО терміном на 3 роки і затверджується наказом по школі.

1.4. Плани роботи МО затверджує педагогічна рада , погоджує директор школи.

1.5. ШМО веде необхідну ділову документацію. Наприкінці навчального року матеріали роботи ШМО узагальнюються у вигляді звітів.

1.6. Засідання ШМО проводиться 4-5 разів упродовж навчального року

(орієнтовно один раз на квартал):

    1.7. Загальний контроль за роботою ШМО здійснює заступник директора з НВР.

  1.8. Уся діяльність ШМО здійснюється на основі педагогічного аналізу, планування роботи як на поточний період, так і на перспективу згідно зі стратегією або програмою розвитку школи та цим Положенням і передбачає багатопланову та різноманітну за змістом і формами роботу з метою забезпечення безперервного зростання професійного рівня вчителів і реалізації методичної проблеми школи.

  1.9. Зміст роботи ШМО має переважно інформаційно-консультативне, психолого-педагогічне, методичне, фахове спрямування.

  1.10. У своїй роботі МО підзвітне  педагогічній раді школи.

  2.Діяльність методичного об’єднання спрямовується на виконання таких завдань:

  2.1. удосконалення науково-теоретичної, психолого-педагогічної, загально дидактичної, методичної і фахової підготовки членів МО з метою надання якісної базової загальної середньої освіти дітям з особливими освітніми потребами;

  2.2. здійснення інформаційно-нормативного, методичного, психологічного забезпечення вчителів;

  2.3. вивчення, впровадження перспективного педагогічного досвіду. Узагальнення та обмін досвідом успішної педагогічної діяльності;

  2.4. створення умов для професійного зростання, самоосвіти,   творчої діяльності вчителів. Здійснення керівництва творчою діяльністю педагогів;

  2.5. забезпечення засвоєння і впровадження найбільш ефективних технологій, методик і технік навчання і виховання школярів;

  2.6. конкретне відбиття загально дидактичних, загально педагогічних, психологічних положень стосовно конкретного курсу, розділу, теми, уроку;

  3. Зміст та основні напрями діяльності ШМО:

3.1. Проведення проблемного аналізу результатів освітнього процесу.

3.2. Подання пропозицій щодо зміни змісту та структури обов’язкових навчальних курсів, їхнього навчально-методичного забезпечення, коригування вимог до мінімального обсягу та змісту навчальних курсів.

3.3. Проведення первісної експертизи суттєвих змін, які вносять викладачі до навчальних програм і які забезпечують засвоєння учнями вимог державних освітніх стандартів.

3.4. Подання пропозицій щодо організації та змісту атестації педагогів.

3.5. Прийняття рішень про підготовку методичних рекомендацій на допомогу вчителям, організація їхньої розробки та засвоєння.

3.6. Розробка методичних рекомендацій для учнів та їх батьків щодо найкращого засвоєння відповідних предметів і курсів, підвищення культури навчальної праці, дотримання режиму праці і відпочинку.

3.7. Організація роботи  методичних семінарів для  учителів.

3.8.організація та корекція стратегічних документів школи в межах своєї компетенції.

3.10. Методичне  об’єднання має право:

·  подавати пропозиції щодо поліпшення навчального процесу;

·  звертатись за консультаціями з проблем навчання та навчальної діяльності учнів до заступників директора з  НВР;

·  ставити питання про заохочення своїх членів за успіхи у роботі, активну участь в інноваційній діяльності;

·  готувати свої пропозиції під час проведення атестації учителів, рекомендувати своїм учасникам різні форми підвищення кваліфікації за межами школи.

 

 

 

 

                                              

 

 

 

                                                               

                                                                                                   Затверджено

                                                            педагогічною радою школи

                                                                                              протокол                                                                                                                   

              

                                                                                                                                                                                                                                                                                   

                                                                          

Положення про керівника методичного об’єднання

1. Керівники шкільних методичних об’єднань обираються з числа найбільш досвідчених, авторитетних, творчо працюючих учителів членами методичного об’єднання і затверджуються наказом директора школи.

2. Керівник шкільного методичного об’єднання:

· чітко і конкретно визначає зміст роботи ШМО відповідно до цілей і завдань методичної роботи закладу, визначених програмою його розвитку, науково-методичною проблемою, нормативною базою викладання предметів, методичними проблемами всіх рівнів;

· визначає пріоритетні напрями роботи, завдання ШМО, функціональні обов’язки його членів;

· складає план роботи ШМО на навчальний рік на аналітико-діагностичній основі за поданням звітів учителів або на основі анкетування;

· активізує і систематизує роботу ШМО, організовує науково-дослідницьку, експериментальну, інноваційну роботу вчителів;

 

 

· відповідає за ведення належної документації  ШМО;

· готує і проводить загальні засідання ШМО (4-5 разів на рік);

· організовує взаємовідвідування уроків учителів;

· збирає аналізує і надає заступнику директора інформацію про результати проведених моніторингових контрольних робіт;

· керує організацією проведення предметної декади (тижня), Тижня методичної майстерності;

· бере участь у вивченні стану викладання предметів, перевірках виконання навчальних програм, ведення учнівських зошитів. Підготовці і проведенні педагогічних рад, нарад при директорові, педагогічних консиліумах;

· проводить діагностику вчителів, здійснює її аналіз з метою корекції роботи ШМО на основі анкетування;

· за результатами роботи за рік подає аналітичний звіт заступнику директора закладу з НВР та визначає мету, завдання і зміст діяльності ШМО на наступний рік;

· керівник ШМО – член методичної ради школи.

                          

                                                                                                      Затверджено

                                                            педагогічною радою школи

                                                                                             протокол  №______                                                                                                 від________________

                                                                                                                                                                     

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

 1. Загальні положення

1.1.  Положення складено на основі Закону України «Про освіту», Державного стандарту загальної освіти в контексті модернізації української освіти.

1.2.  Положення містить вимоги щодо оформлення календарно-тематичного планування вчителя.

1.3.  Календарно-тематичне планування вчитель розробляє на кожний клас відповідно до навчальної програми й вимог Державного освітнього стандарту (мінімуму змісту освіти).

1.4.  Календарно-тематичне планування розробляє вчитель, розглядають на засіданні методичних об’єднань, обговорюють на засіданні педагогічної ради, узгоджують із заступником директора з навчально-виховної  роботи, затверджує директор навчальною закладу не пізніше ніж 1 вересня.

1.5.  Завдання календарно-тематичного планування:

•    визначення місця кожної теми в річному курсі й місце кожного уроку в темі;

•    визначення взаємозв'язку між окремими уроками, темами річного курсу;

•    організація раціональної роботи й озброєння учнів системою знань, умінь, навичок із предмета.

1.6.  Ступінь розробки календарно-тематичного планування  є критерієм професіоналізму вчителя.

 

 

 

2. Структура календарно-тематичного планування

Календарно-тематичний план учителя передбачає такі  розділи:

•    титульний лист (додаток);

•    програмне й навчально-методичне забезпечення навчального плану;

•    основні напрямки навчально-корекційної спрямованості освітнього процесу;

•    власне тематичне планування навчального предмета.

 3. Вимоги щодо оформлення календарно-тематичного планування

3.1.  Титульний лист повинен містити такі відомості:

•    найменування освітнього закладу;

•    назва документа (календарно-тематичне планування);

•    назва предмета (має відповідати назві предмета в робочому плані навчального закладу);

•    навчальний рік;

•    клас

•    річна кількість годин;

•    кількість годин на тиждень;

•    планова кількість контрольних, практичних, лабораторних робіт;

•    прізвище, ім'я та по батькові вчителя.

3.2.    На титульній сторінці мають бути записи:

•    «Розглянуто на засіданні методичного об’єднання  вчителів_____________________________________.

 Протокол №___від   ___________р.»

•    «Погоджено: заступник директора із навчально-виховної роботи»;

 

 

•    «Затверджено: директор навчального закладу, від_______20__р.»;

•    3.3.У вступній частині необхідно вказати:

•    найменування навчального предмета (природознавство, історія та ін.);

•    мету вивчення курсу;

•    завдання (освітні, розвивальні, виховні , корекційні);

•    освітні компетентності, формування яких  планується.

3.4.    Природне й навчально-методичне забезпечення навчального плану передбачає такі відомості:

•    кількість годин на тиждень згідно з програмою;

•    реквізити програми;

3.5.  Розділ «Основні напрямки навчально-корекційної спрямованості освітнього процесу» передбачає перерахування освітніх умінь і навичок відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

3.6.   Календарно-тематичне планування оформляють у друкованій формі, обов'язково зазначають номер і дату проведення уроку, зміст (тему) уроку, примітку.

3.7.   Графа «Зміст (тема) уроку» включає:

•    загальні назви теми;

•    кількість годин, відведених на вивчення даної теми;

•    теми кожного уроку;

•    контроль по завершенню вивчення даної теми;

•    назву практичних, лабораторних, теоретичних робіт.

3.8.   У графі «Примітка» можуть міститися помітки, зроблені вчителем у процесі роботи з тематичним плануванням (використання додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань, для учнів, які відстають у навчанні, нетрадиційні форми роботи на уроках, індивідуальна

 

 

діяльність, яка планується, необхідне обладнання, тип провідної діяльності учнів на уроці, види уроків).

3.9.   Зміст плану навчального курсу має відповідати змісту програми, за якою організовано навчання.

3.10.У графі «Дата», взв'язку з наявністю непередбачених подій на протязі семестру  ( карантин, хвороба вчителя , ін.) допускається запис дати проведення уроку простим олівцем з метою корекції плану.

3.11.Відмінність від змісту програми допускається не більше ніж на 10 %. Усі зміни необхідно вказати в плані і обґрунтувати (додаток).

 

 

 

 

 

     ПАСПОРТ

 

      Шкiльного методичного об̕ єднання вчителiв предметникiв Новожеланiвської

спецiальної    школи   №39   Донецької   обласної  ради.

Дата     створення:      _{вересень      2021-2022}      навчального    року.

 

Керiвник      методичного      об̕єднання:

Клименко       Нiна        Миколаiвна

 

Кiлькiсний     склад      членiв      методичного      об̕єднання:              10 чоловiк

 

Якiсний склад членiв методичного об̕ сднання:

вчителi логопеди допомiжної школи,

 

олiгофренопедагоги,      фiлологи,      бiологи,      психологи.

Робота над єдиною  проблемою методичного об'єднання
«Соціалізація особистості на засадах створення сприятливого освітнього середовища в умовах компетентнісного підходу»

Мета: Удосконалення професійної компетентності кожного вчителя, підвищення науково-теоретичного й загально культурного рівня, психолого-педагогічної підготовки та професійної майстерності, розвиток їх творчої ініціативи, формування в них готовності до самовдосконалення, самоосвіти, саморозвитку.

Головне завдання методичної роботи: створення умов для постійного творчого та фахового зростання кожного педагога, забезпечення професійної самореалізації педагогічних працівників.

Пріоритети: оновлення ролі вчителя як висококваліфікованого фахівця, який володіє значним арсеналом інноваційних технологій організації навчально-виховного процесу.

Загальні напрями в організації методичної роботи

1. Підвищення педагогічної майстерності вчителів через оптимальну структуру науково-методичної роботи, удосконалення професійної компетентності кожного вчителя, розвитку їх творчої ініціативи.

2. Упровадження в навчально-виховний процес досягнень перспективного педагогічного досвіду, інноваційних проектів, новітніх технологій та забезпечення їх практичної реалізації.

3. Забезпечення реалізації принципів гуманізації, демократизації та спрямованість процесу навчання на розвиток особистості учня. Встановлення пріоритету уроку як засобу соціалізації учнів.

4. Підвищення ІКТ-компетентності педагогів із метою ефективної інформатизації освітнього процесу.

5. Удосконалення контрольно-оцінювальної діяльності в процесі навчання з урахуванням сучасних досягнень педагогіки.

6. Здійснення психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу.

Аналіз роботи шкільного методичного об'єднання вчителів старших класів 2020-2021 н.р.          У  Законі України «Про освіту» ,  «Про повну загальну освіту»,  в Концепцїї  «Нової української школи»    та програмному документі "Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті" гостро поставлено питання про необхідність розвитку ініціативи, творчості педагогічних працівників. Досвід свідчить, що лише за координації зусиль усього педагогічного колективу, зосередженні його уваги на вирішенні конкретної педагогічної проблеми можна значно підвищити ефективність і результативність освітнього процесу.      Завдання, визначені основними державними освітянськими документами неможливо реалізувати без трансформації ідей науки та упровадження інноваційних технологій навчання та виховання.Тому перед нашим колективом вчителів старших класів стає завдання створення сприятливого психологічнного мікроклімату, де панує атмосфера творчості та відповідальності, де вчителі і діти здатні адаптуватися до змін, де завжди вчаться новому.      Однак, як зазначав великий режисер зі світовим іменем К. Станіславський: "Колектив із декількох десятків чоловік не може об’єднатись, держатись і міцніти лише на основі особистої взаємної симпатії всіх членів. Для цього люди дуже різні, а почуття симпатії нестійке та зрадливе. Щоб об’єднати людей, потрібна більш ясна й міцна основа – це ідея".   Такою об’єднавчою силою в нашому педагогічному колективі вчителів, яка допомогла б переорієнтуватися на новий підхід в організації освітнього процесу, суть якого зводиться до створення умов для розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості із відповідними компетентностями – є організація роботи над науково-методичною проблемою.   Це вимагає нових підходів до організації освітнього процесу, основною одиницею якого є урок. Адже змінюється функція уроку, мета уроку, а, відповідно, і форма проведення. І тут без впровадження ідей науки, ППД просто не обійтись, бо це важлива умова розвитку освіти.     Створення колективного досвіду на базі науково-методичної ідеї Опрацювання нової науково-методичної проблеми передбачає зміну змісту освіти,  запровадження нетрадиційних форм педагогіки, пошук оригінальних методик викладання, конструювання нового досвіду на основі досягнень науки та передового педагогічного досвіду, перевірки його ефективності.     Отже, життя ставить нові вимоги, а вчитель раптово змінитися не може. У нього вже роками відпрацьована своя методика, своє бачення вирішення освітянських питань. І навіть молоді вчителі, які нещодавно закінчили ВНЗ і прийшли у школу, не ознайомлені з новими підходами до організації навчально-виховного процесу. Вони обізнані з традиційними підходами, а секрети нових мають засвоїти в педагогічному колективі.     Варто усвідомити, що сьогодні мова йде не про окремих учителів, які, виявляючи творчість, самотужки впроваджують нові ідеї науки, ППД. Як кажуть, один у полі не воїн, особливо в нашій системі. Мова йде про створення колективного досвіду на базі науково-методичної ідеї, тобто має спрацювати формула "Від творчо працюючого вчителя – до творчо працюючого колективу – і до творчо працюючого учня".     Крім актуальності, перспективності організація роботи над науково-методичною проблемою має спрацьовувати на конкретний кінцевий результат.     Системний підхід до роботи над методичною проблемою Спеціальна школа – це складна система, в яку входить багато структурних елементів і підсистем: учень – клас – учнівський колектив; вихованець – група- дитячий колектив, вихователь – колектив вихователів, учитель – педагогічний колектив... Таким чином, впровадження змін треба здійснювати на основі системного підходу. А так як робота над методичною проблемою стосується всіх і кожного, то має тут також забезпечуватися системний підхід, тобто даний процес має управлятись.     Бо якщо система – то вона обов’язково управляється, а її відсутність – утрата управління, яка веде до розпаду, хаосу, розрухи. Описані такі ознаки системи (за В. Масловим): 1. Наявність аналізу. 2. Наявність мети чи спрогнозованого результату. 3. Внутрішня змістовна будова процесу. 4. Взаємозв’язок і взаємовплив всіх структурних одиниць. 5. Наявність підсумку, корекція. Системний підхід також передбачає виконання таких вимог до управління процесом роботи над методичною проблемою: 1. Збір інформації. 2. Педагогічний аналіз інформації. 3. Прогнозування результатів. 4. Планування. 5. Організація. 6. Регулювання. 7. Контроль. 8. Корекція. 9. Стимулювання. 10. Аналіз на основі зворотного зв’язку. Таким чином, організацію роботи над методичною проблемою необхідно розглядати під кутом саме системного підходу. Тоді буде відповідний позитивний результат.    Основні етапи роботи над методичною проблемою Реалізація єдиної методичної проблеми – центральна ланка в методичній роботі навчального закладу. Етапи здійснення цієї роботи в методичних     джерелах визначені по-різному. Найчастіше зустрічається поділ процесу роботи над методичною проблемою на чотири основних етапи: а) діагностичний; б) теоретичний; в) практичний; г) узагальнюючий. Саме їж ми з вами і притримуємося. А. Стельмах у роботі "Системний підхід до організації роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою" пропонує десять етапів роботи над проблемною темою. 1. Аналітичний етап. 2. Визначення проблеми. 3. Визначення шляхів реалізації. 4. Теоретичне осмислення педагогічної ідеї та ознайомлення з наявним передовим педагогічним досвідом із даної проблеми. 5. Розробка практичних рекомендацій. 6. Створення членами творчої групи передового досвіду на основі педагогічної ідеї. 7. Пропагування нової педагогічної ідеї, вироблення у практичних працівників психологічного налаштовування на її використання. 8. Вивчення й узагальнення створеного ППД, уточнення на цій основі практичних рекомендацій. 9. Упровадження в масову практику ідей проблемної теми з урахуванням розроблених і уточнених рекомендацій. 10. Аналіз проміжних і кінцевих результатів. Підбиття підсумків роботи над проблемою. Кожний із цих етапів роботи над проблемною темою має свій зміст і завершену групу заходів, спрямованих на вирішення визначених завдань. Загальна характеристика методичної проблеми школи Новожеланівська спеціальна школа   №39 Донецької обласної  ради  вже другий рік працює над реалізацією нової методичної проблеми «Соціалізаія     особистості на засадах ствоення сприятливого освітнього середовища та простору в умовах компетентністного підходу " Актуальність її полягає в тому, що українська освіта XXI століття розпочала  кардинальні зміни у структурі, змісті та технологіях навчання. Головна причина, що впливає на ситуацію в галузі освіти, – прискорення темпів розвитку суспільства. В умовах України готовність до змін конкретизується у вимогах підготовки учнів до життя в ситуації переходу до інформаційного суспільства. Сама назва суспільства висуває на перший план інформацію як одне з головних джерел його розвитку. Нове знаряддя праці – комп’ютер значно відрізняється від тих, що суспільство створювало до цього. На комп’ютер людина може перекласти такі завдання, які раніше їй доводилось вирішувати тільки своєю головою. Водночас комп’ютер також сприяє удосконаленню свого творця. Незаперечно, що комп’ютерні технології сприяють активізації навчальної діяльності учнів. Але ми не повинні забувати , що людина соціальна одиниця, тому соціалізація кожної особистості – складне завдання навчального закладу. Важливою проблемою розвитку нашої держави є гармонізація взаємин суспільства з кожною окремо взятою особистістю, тобто її соціалізація. Особливо важливою є соціалізація підростаючого покоління, зокрема – підлітків та юнацтва. Саме в період отроцтва та юності складаються основні структурні компоненти особистості, якісні характеристики якої, в істотному ступені залежать від ступеня педагогізації навколишнього середовища. Соціальне самовизначення молодої людини однаково актуально й для минулого, і для теперішнього часу, але воно істотно залежить від соціально-політичної й економічної системи суспільства. Це процес, що безупинно змінюється за своїм характером. Соціалізація молоді є складним безперервним процесом, при якому, з одного боку, потреби окремо взятої особистості адаптуються до потреб суспільних, але ця адаптація носить не пасивний характер, що приводить до конформізму, це активний творчий процес присвоєння загальнолюдських цінностей, коли індивід проявляє всю міць своїх сутнісних сил, добровільно відшукуючи свою роль у суспільстві, самоактуалізуючись. З іншої, суспільство формує норму моралі й поведінки, педагогічно доцільні форми взаємин між людьми в родині, у шкільному й     студентському колективі, в інших соціальних середовищах, що оточують людину. По істині могутнім стимулом для розвитку дітей, підлітків і юнацтва, розквіту їхніх здібностей, розширення діапазону інтересів, гуманізації думок, почуттів і вчинків, творчої активності є колектив і, зокрема, колективні об'єднання, що представляють феноменальну педагогічну систему, де процес формування й розвитку індивіда не обмежується "соціальним замовленням", а здійснюється на основі домінуючих потреб і мотивів поведінки. Хоча при всіх позитивних сторонах колективу, можна відзначити, що він яскраво піддається стану політики, економіки, ідеології, освіти й культури. Прикладом є час командно-адміністративного стилю. Як показує практика, що підростаюче покоління, при відносно низькій культурі не тільки не приносить очікуваного відновлення втрачених сил, розквіту творчих здібностей тощо, а напроти перетворюється в криміногенний фактор суспільства. У вітчизняній науці питанням соціалізації підростаючого покоління в умовах командно-адміністративної системи приділялася незначна увага. Фрагментарність існуючих теоретичних розробок і обмеженість емпіричного матеріалу з даної проблеми, істотно знижує ефективність практичних заходів у сфері спільної діяльності і спілкування молоді, що також спричинює необхідність і актуальність даного дослідження. Соціалізація особистості в колективі, яка зумовлена новою соціальною, економічною та міжкультурною ситуацією, знайшла своє відображення і стала об’єктом спеціальних досліджень у роботах Г. Саллівана, Дж. Г. Міда, Т. Парсонса, Б. Скіннера, О. Брима, Шомбара де Лов, Б. Берксона, Г. Уолтера, Р. Бориса, Ж. Піаже, Д. Мунді, М. Каплана, Л.С. Виготського, П.Л. Гальперіна, А.П. Леонтьєва, , С.Л. Рубенштейна, И.С. Кона, Б.Д. Паригіна, , Д.Р. Келлі, А.С. Макаренка, А.В. Мудрика, , В.А. Сухомлинського та інших вітчизняних та зарубіжних вчених. Разом з тим, незважаючи на активні пошуки шляхів вирішення даної проблеми, в наш час існує ряд мало досліджених областей цього питання. Важливим на сучасному етапі розвитку суспільства є соціалізуючий вплив колективу на особистість у сфері спільної діяльності Саме завдяки мультимедійним технологіям відкриваються нові можливості для творчості та розвитку дітей. Комп’ютери дозволяють індивідуалізувати навчання не тільки за темпом вивчення матеріалу, але й за логікою та типом його сприйняття. Вони значно підвищують швидкість та точність збору й обробки інформації, дозволяють вести корекцію, є потужним інструментом. За комп’ютерами – майбутнє в пошуку необхідної інформації.       Можливості комп’ютерних і мережевих технологій активізують уяву. Тому створення  сприятливого освітнього середовища та простору в умовах компетентністного підходу  дасть можливість підготувати дітей до дорослого суспільного життя.

Робота методичного об’єднання проводилась згідно з планом роботи. Протягом навчального року наше шкільне методичне об’єднання працювало над реалізацією проблеми:«Соціалізаія особистості на засадах ствоення сприятливого освітнього середовища та простору в умовах компетентністного підходу.» Шкільне методичне об’єднання вчителів   налічує 10 педагогів, з них: учителів вищої категорії – 2; мають звання «Старший вчитель» - 1; учителів першої категорії –6. учителів другої категорії – 1 учитель «спеціаліст» - 1     У 2020 -2021 навчальному році методична робота була спрямована на підвищення професійної майстерності і розвиток творчої ініціативи вчителів, впровадження ефективних технологій навчання і виховання; створення умов для формування креативного потенціалу учнів та професійної компетентності педагогів. Підвищення фахового рівня вчителів проводилося шляхом вивчення і реалізації основних положень нормативних і директивних документів про освіту; шляхом опрацювання новинок методичної літератури, проведення «круглих столів» з метою обміну досвідом; впровадження у навчально-виховний процес сучасних досягнень науки, педагогічної теорії.      Протягом навчального року проведено 5 засідань МО вчителів старших класів, на яких вивчено нормативно-правові та інструктивно-методичні документи щодо організації освітнього  процесу, проаналізовано роботу ШМО та визначено його основні завдання, намічено заходи із формування системних знань та умінь учнів. На засіданнях методичного об’єднання формували уміння самоаналізу уроку, обговорювали відкриті уроки та надавали колегам відповідні рекомендації, опрацювали рекомендації щодо формування комунікативної компетентності учнів та розвитку критичного мислення на уроках , соціалізації особистості, затвердили модель випускника школи.     У період між засіданнями члени МО брали участь у роботі педагогічної та методичної ради школи. Учитель музики та ритміки Н.М. Клименко є членом методичної ради школи , учитель математики Фадєєва О.Ю ,працюючи над особистою проблемною темою» Соціалізація школяра шляхом впровадження інноваційних технологій», домоглася певних успіхів у навчанні дітей з досить значними порушеннями інтелектуального розвитку. Усі вчителі брали активну участь в засіданнях методичного об'єднання. Велику увагу приділяють розвитку творчих здібностей учнів вчителі бо вважають, що у кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. А свідченням цього є досягнення їхніх вихованців: танцювальний колектив «Грація»  посів ІІІ місце о обласному конкурсі «Повір в себе».    Проводили відкриті уроки згідно з графіком. Результативність і підсумки методичної роботи вчителів старших класів -  це робота над особистістю , що володіє даром слова - усного і писемного, умінням вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами під час сприйняття, створення висловлювань у різних сферах, формах, стилях і жанрах мовлення, тобто забезпечення її всебічної мовленнєвої компетенції. Уся робота методичного об'єднання вчителів підпорядкована головній меті - допомогти вчителеві найбільш ефективно використати свої знання у впровадженні в життя державної мовної політики. Свою роботу вчителі спрямовують на виявлення навчальних можливостей учнів, формування у них творчих здібностей. Уся система педагогічної діяльності підпорядкована основній меті - розвитку особистості та її вихованню. Велику увагу вчителі приділяють вивченню предмету. як об'єкту пізнання. Результати навчальних досягнень за 2020-2021 н. р. свідчать, що більшість учнів засвоїли курси вивчаємих предметів на достатньому і середньому рівні.    Педагоги багато працюють над тим, щоб предметом вивчення була не тільки нормативна складова предметів (набір  правил, визначень), але й взаємозв'язки вивчаємого матеріалу з духовним життям народу, щоб на уроках учні пізнавали історію, культуру, традиції, менталітет свого народу. Так, на відкритих уроках учителів ми спостерігали широкий спектр різноманітних засобів і методів роботи з учнями, комунікативно-діяльнісний підхід у викладанні, який збагачує словник учнів і розвиває як усне, так і писемне мовлення та формує національно свідому, духовно багату особистість.      Велику увагу приділяють предметники розвитку творчих здібностей учнів, бо вважають, що у кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. На засіданнях МО систематично проводились обговорення новинок методичної літератури. Учителями - предметниками  активно проводилася позакласна робота. Жовтень. Тиждень природничих знань; Листопад. Декада, присвячена Дню української мови; Грудень. Тиждень математики; Січень: Тиждень музики; Лютий. Тиждень історії та права; Березень. Тиждень української мови і літератури в школі; Вчителі завжди у пошуках шляхів, форм і методів,які б давали можливість розвивати в учнів здатність мислити,бути творчими людьми. У цьому навчальному році на уроках української мови та літератури, історії України, географії, СПО, інформатик, музики вчителями активно впроваджувався метод проектів та інші інтерактивні методи, створювалися належні умови для творчого самовираження і саморозвитку учнів - національно свідомих громадян України, виховання компетентної особистості. Учителі завжди у пошуках шляхів,форм і методів, які б давали можливість розвивати в учнів здатність мислити, бути творчими людьми. Справжній учитель навчає знаходити істину. Саме цьому і сприяють інноваційні технології, які враховують вибір методичних прийомів, здатних виявити та розвинути хист, азарт кожного учня, врахувати його вдачу, здібності, схильність до пошуку  знань, які йому цікаві. Школярі, здобуваючи знання, дають оцінку вчинкам, стосункам людей, явищам та процесам, спостерігають і роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна особистість. Сьогодення наголошує на необхідності творчого підходу до своєї справи. Педагог, як ніхто інший, не повинен бути формалістом, адже кожного дня він торкається дитячих душ, збагачує їх добром, вірою, надією, любов'ю. Поділяємо думку В. Сухомлинського : «Учитель має право вчити інших, допоки вчиться сам». Не зупинятися в пошуках, творити себе, бути щасливим і дарувати щастя іншим – тільки так можна відчути задоволення від своєї праці й побачити вогники вдячності в очах учнів.         На 2021-2022 навчальний рік вчителі – члени МО ставлять перед собою наступні завдання: • підвищувати роль предметів в розвитку соціалізації особистості; • на уроках і позакласних заходах посилити роботу по вихованню загальнолюдських цінностей, милосердя, любові до людини, працелюбності; • формувати в учнів уміння самостійно поповнювати знання, застосовуючи їх у своїй практиці; • створювати належні умови для самореалізації учнів,  через участь в конкурсах, олімпіадах, районних та обласних конкурсах; • удосконалювати структуру та методи уроків різного типу, активно зміцнювати міжпредметні взаємозв’язки, активізувати позакласну роботу; • звертати більше уваги на диференційований підхід до слабо встигаючих учнів; • вивчати та впроваджувати в практику передовий досвід вчителів школи, району, області; • постійно дбати про підвищення свого фахового рівня. Не зупинятися в пошуках, творити себе, бути щасливим і дарувати щастя іншим – тільки так можна відчути задоволення від своєї праці й побачити вогники вдячності в очах учнів. Мені в цім світі просто повезло, Що я живу, надіюся і мрію… Я – вчитель - випромінюю добро І на добро у відповідь надіюсь Голова ШМО Н.М. Клименко ІІ ЕТАП. КОНСТРУКТИВНО-МОДЕЛЮЮЧИЙ 2021/2022 н. р.   Формування творчої особистості та професійної компетентності вчителя в умовах компетентнісного підходу     Зміст діяльності: наукове обґрунтування нової методичної проблеми методичного об'єднання вчителів старших класів, визначення основних педагогічних стратегій її реалізації.     Основні завдання: мотивація, стимулювання, методична підготовка та прогнозування процесу реалізації проблеми школи.     Мета: сприяння переорієнтації педагогічної свідомості в поглядах та ключові питання проблеми, що реалізують; розроблення тактики та стратегії реалізації проблеми; аналіз рівня зануреності в проблему; теоретичне дослідження проблеми шляхом проведення засідань методичних об'єднань, семінарів, , індивідуальних консультацій, самоосвіти.     Прогнозовані результати: ·         здійснення аналізу досягнутих раніше результатів з проблеми; ·         визначення можливостей роботи із цього питання в межах  шкільного методичного об’єднання; ·         аналіз банку педагогічних технологій, використовуваних і можливих для застосування в процесі реалізації проблеми; ·         визначення рівня роботи з реалізації проблеми; ·         накопичення теоретичного матеріалу з теми.         Шляхи реалізації: ·         діагностика стану й ефективності освітнього процесу в школі; ·         відкриті уроки за проблемними темами; ·         обговорення досвіду роботи вчителів, спрямування їх роботи на вирішення ключових завдань проблеми; ·         організація практичної роботи вчителів та учнів; ·         моніторинг особистого професійного зростання вчителів;     психологічне обґрунтування методичної проблеми; ·         анкетування учнів (початковий зріз); ·         модернізація форм організації педагогічного процесу; ·         накопичення й систематизація новітніх форм і методів; ·         вироблення методичним об’єднанням рекомендацій з реалізації проблеми; ·         розроблення діагностичних матеріалів; ·         підготовка й публікація публіцистичних і методичних статей щодо роз’яснення основних завдань, ідей роботи над проблемою;

 

                           План роботи

 

Методична робота з педагогічними кадрами

 

·         Анкетування педагогічного й учнівського колективів з метою виявлення проблем і порівняльного аналізу стану професійної майстерності вчителів школи.

                  Жовтень, Ховякова Н.І.

 

·         Діагностика розвитку соціальної компетентності учнів старших класів

                   Листопад. Дульська Л.В..

 

·         Обговорення плану методичної діяльності методичного об’єднання з реалізації ІІ етапу проблеми школи.

                     Жовтень . Члени МО

 

·         Підготовка та випуск методичних матеріалів з проблеми дослідження

                     Січень. Клименко Н.М.

 

·         Запровадження інформаційного супроводу пошукової діяльності вчителів (створення банку педагогічних ідей, освітніх технологій, перспективного досвіду).

                     Березень-Травень. Члени МО.

 

·          Творчі роботи вчителів з проблеми «Професійна компетентність вчителя» (Грудень – січень, вчителі-предметники).

 

 

 

 

·         Тиждень педагогічної майстерності (Лютий, вчителі-предметники).

 

·         Творчі звіти вчителів (згідно з планами МО) (Березень, вчителі-предметники).

 

·         Підвищення кваліфікації педагогічних працівників (курси, друга вища освіта, додаткова освіта, дистанційне навчання)(На протязі року).

 

·         Вивчення факторів, які стимулюють професійне становлення педагогів чи перешкоджають йому.(Січень, травень. Ховякова Н.І.)

 

·         Організація впровадження  в практику роботи питань   щодо реалізації проблеми.( На протязі року).

 

·         Публікація творчих  робіт учителів щодо реалізації проблеми.(Травень. Творча група).

 

   Здійснення психологічної підготовки колективу до реалізації проблеми.

(На протязі року  практичний психолог Дульська Л.В.)

 

 

       Семінар - практикум

«Соціалізація школяра: психологічна сутність, технології, індикатори»;

(Жовтень. Фадєєва О.Ю., Чернятіна Л.В., Клименко Н.М.).

 

       Психолого-педагогічний семінар

«Виявлення рівня творчої спрямованості, орієнтації особистості в сучасному інформаційному просторі».

(Січень. Федисів С.О. , Мартиненко Л.А., Дульська Л.В.)

 

 

       Звіт творчої групи вчителів

по роботі над проблемою «Соціалізація особистості на засадах створення сприятливого освітнього середовища в умовах компетентнісного підходу».

(Березень . Творча група.)

        Круглий стіл

«Технологія креативного мислення»(Обмін досвідом).

(Березень. Члени МО).

 

 

 

        Майстер-клас

«Використання електронних освітніх ресурсів нового покоління в освітньому процесі»

(Квітень Сердюк І.І., Сердюк М.О.).

Методично-практична конференція

за підсумками роботи членів МО над реалізацією ІІ етапу  методичної проблеми на тему: «Адаптивні технології управління навча